angelic_sk

Я продала б за це чорту душу

Я віддала б все,що могла

Я всі закони в світі порушу

Я спалю все навколо дотла

Я збиратиму все по крихті

те минуле,що хтось розбив

Я завжди буду тільки тим сита

Тільки тим щастям ,що ти створив

Я перенесу,переживу, я зможу

Адже серце моє зберегло

Почуття до тебе як ласку Божу

Бо воно навіки моїм було

Я напишу знову те,що стерлось

По дрібницям відновлю знов

Повернуся до тебе,повернусь

Адже в серці плаче любов

Він-робот.А я ним не буду. Я взагалі не буду нічим,що з ним зв"язано. Я повертаюсь.Я буду к.
Нафіг витрачати час даремно. Треба діяти.Активно. А не чекати. Хоча можливо чекати,якшо хочеш. Але саме в цьому випадку я і не хочу, і не можу. good bye and good evening!!

Я закривала від тебе серце

І тонули мої думки у вині

Я думала це не повернеться

А ти і далі жив у мені

Тільки для того щоб мене ніхто не впізнав

Я хотіла отримати від когось ласку

Але її вже ніхто не давав

Ховалась від тебе назавжди

Під тисячма зірок з неба

Ти не міг би мене знайти

І згадувала твоє лице кожну мить

Боже, зрозумійте це було Любов’ю

Пам’ять  хоч від неї

                                   Збережіть...

Ми у блакитному телеполоні
Знову двоє, ми разом, двоє
А може і хтось навкруги..пофіг
Граємо зайняті ролі долі.

хмм..не попала на Д.С.( сижу, слушаю их песни 4-ый час..хоть дома
мое любимое: В країні ілюзій, Сльози, Говінда, Протидія, Разом, До побачення,кохання,  Листи, Інший світ, Ні, Танцюй,танцюй, Океан, Земля-небо..

                                            Мої друзі природи

                                     Вітер. Як вірний помічник сліз

                                         Розносить їх по місту у вигляді снігу

                                 Небо як вірний друг відзеркалює мою душу

                                 Зявиться хмара . мусить плакати небо і  я мушу

                             Квіти-вічні супутниці мого настрою

                                    Гарного,сумного, самотнього чи складного

                                              Такими ж плитами викарбувані спогади в моїй голові

                                       І люди, що чомусь не з нами

                                                І нарешті вода- прозора, справжня, скляна

                                   Можливо для когось її багато але для мене одна

                                 Вічна і вірна подруга мого буття



 До речі, вже весна)
а в мене пневмонія..)

Вода тримає мене руками, а я чекаю на волю.

Чекаю на щастя зі своїх снів. Чекаю на щастя з своїх сподівань, надій. Чекаю на день, а потім На ніч а потім навпаки...і так безперервно...чекаю на правду, можливо вона колись визирне з брудних кутків нашого міста

Чекаю на чесність, щирість і щедрість поччутів...можливо колись я відчую це...

Чекаю...чекаю на блакитне небо і яскраве сонце. Чекаю на безперервний теплий дощ і чистий сильний вітер. Чекаю весну і літо... чекаю  рідний голос з телефонної трубки. Чекаю на вираз обличчя і появу тіні. Чекаю на хвилювання...воно є і зараз, але я чекаю на інше...на якесь рідне чи що...чекаю на улюблені теплі слова, мені їх зараз так бракує...чекаю на аромат кави, дивлячись на киплячу воду. Чекаю на запах весняних квітів, і їхні барви на столі. Чекаю  на танення снігу і появи зеленого кольору на вулицях. Чекаю на радість і сміх- голосний справжній легкий. Чекаю на несподіванку і надзвичайно-незвичне. Чекаю на кохання...справжнє і вірне...єдине в житті...

Мистецтво Одного Напою

*))о и теперь я *((*Интрига...*))*

Коли ви опинитесь на роздоріжжі і не знатимете куди йти?

Чи знайдете ви в собі силу віднайти правильний шлях і рішення?

Чи зможете піти вперед, робити ще один крок...  ще і ще не дивлячись на біль і втрати?

Чи зможете знайти в цій жахливій паутині брехні, нитку яка зможе вивести вас до істини?

Чи будете далі блукати по лісу в надіях на існування а не життя ...як звірі

Чи  може озирнетесь назад і полите в прірву з шаленою швидкістю?...

А чи зможете ви потім  повернутись із неї?

Чи зможете викинути зі свого шляху людей, чи зможете розбити Їхні мрії, зможете розірвати серця?

А чи зможете пожертвувати заради них силами, мріями, життям...своїм?

Чи зможете боротись зі страшним звірем - долею

Чи просто підкоритесь їй. .як підкоряються вітру квіти

Чи зможете повернути все назад, без болі без жалю і суму

Чи зможете поставити для себе мету, а не мету...то хоч мрію чи надію?

Чи зможете забути все пробачити.. все стерти...не для себе ..хоч заради майбутнього

Чи зможете ви забути про своє імя и минуле?

Чи зможете ви зробити помилку і не жалкувати про неї?

Чи зможете ви нічого не робити і просто загинути?

І будете просто стояти на місці і споглядати за руйнуванням вашого життя стрімкою течією сили.. невідомої...

эта зима не оправдала тех надежд, которые я на нее положила...и вобще, в этой сумотохе мы не оценили моменты радости...поэтому уходи...дай мне аромат весны...и понимание...
 

Люблю когда все хорошо…весело, радостно, необыкновенно.

Люблю когда дома тихо, и слышится легкий шепот из-за двери. Когда окно покрывается узорами, а улица- вечером. Когда в  окно видно  огоньки из соседних домов. Когда дождь перебывает музыку. Когда туман охватывает все, и ты оказываешься в сказке. Когда радуешься обычным вещам и ловишь моменты. Когда смотришь  в зеркало с надеждой заметить его взгляд. Когда хочется поскорее убежать чтобы обдумать что-то. Когда не можешь соображать. Когда перестаешь думать, отпускаешь мысли с уверенностью что станет легче. Когда смотришь на фотографии, слушаешь музыку, смотришь сквозь слезы, а видишь все одного и того же человека. Люблю верность, люблю любовь. Люблю когда просто чувствуешь что все хорошо. Когда доверяешь, и пофиг что думают остальные. Когда ждешь чего-то очень и оно случается. Когда считаешь время. Когда сохраняешь услышанные точнее прочитанные слова. Когда видишь его имя он лайн. Когда видишь еще одно сообщение, когда видишь его еще раз, когда слышишь еще одно его слово. Когда мечтаешь. Когда летаешь в облаках и живешь в стране иллюзий.  Когда любят и ненавидят. Когда ждут и ждешь. Когда читаешь его истории. Когда спишь под его мелодию. Когда видишь во сне его…одного. Когда меняешься и меняешь жизнь ради одного. Когда жертвуешь, и видишь в глазах благодарность. Когда  улавливаешь в воздухе знакомый аромат . когда чувствуешь настольгию. Когда понимаешь что-то наконец-то, а еще больше когда тебе в этом помогают. Когда чувствуешь что чувствует к тебе человек. Когда учишься жить. Когда живешь. Пусть по чужим примерам …иногда…часто..всегда…

Люблю когда любят и когда люблю.

Пусть часто скрываю…

люди научитесь хоть что-то делать...думать,ценить,любить...а не радоваться тупым вещам,которые пройдут...